Вітаємо у нас на сайті!
Блискавкозахист — сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки.
Заходи з блискавкозахисту поділяються на зовнішню та внутрішню систему заходів.
Зовнішня система заходів захищає об'єкт від прямих ударів блискавки та здійснюється шляхом установлення на об'єкті, що захищається блискавковідводів, які сприймають удар блискавки і відводять її струм в землю.
Зовнішній захист від блискавки складається з наступних складових:
а) блискавкоприймач — частина блискавковідводу, призначена для перехоплення блискавок;
б) струмовідвід — частина блискавковідводу, призначена для відведення струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача;
в) заземлювач — провідна частина або сукупність з’єднаних між собою провідних частин, які перебувають в електричному контакті з землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище, наприклад, бетон.
Блискавоприймачі можуть бути ізольованими, коли встановлюються окремо від об'єкту, який захищається та не ізольованими, коли встановлюються безпосередньо на об'єкті, який захищається. Струмовідводи виконують роль сполучної ланки між заземленням та блискавоприймачами. Кількість струмовідводів залежить від типу покрівлі та розмірів будівлі. Встановлюються струмовідводи таким чином, щоб вони рівномірно були розподілені по всьому периметру будівлі. При цьому відстань між струмовідводами залежить від категорії захисту від блискавки.
Заземлення є складовою частиною зовнішньої системи захисту від блискавки, основне завдання якого - проведення струму і розподіл його у ґрунті. Заземлюючий пристрій може бути представлений в трьох видах:
а) глибинне заземлення. Як правило, до глибинних заземлень відносять пристрої, які встановлюються в ґрунті. Це одне з найпростіших технічних рішень.
б) фундаментальне заземлення встановлюється в бетонному фундаменті будівлі. Для його функціонування, як заземлення системи захисту від блискавки з фундаменту мають бути проведені зовнішні виводи для під'єднання струмовідводів.
в) кільцеве заземлення відноситься до поверхневих заземлень. Такий тип заземлення, як правило, встановлюється, як замкнуте кільце на відстані 1,0 м і глибині 0,5 м навколо зовнішнього фундаменту будови.
Внутрішня система заходів - захищає чутливе електрообладнання об'єкта від вторинних проявів блискавки з наведенням потенціалів на металевих елементах конструкцій, обладнанні, що спричинено близькими розрядами блискавки. Пожежна небезпека вторинних проявів блискавки обумовлюється виникненням іскріння в середині, що може призвести до пожежі чи вибуху.
Внутрішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом встановлення спеціальних пристроїв захисту від імпульсних перенапруг, а також шляхом екранування чутливого електрообладнання.
Системи блискавкозахисту поділяються на пасивні та активні:
Пасивна система блискавкозахисту - це, по суті, класичний спосіб відведення розряду блискавки, передбачає використання металевого блискавкоприймача, змонтованого на даху, що заземлюється. Це найбільш ефективна система пасивного блискавкозахисту, оскільки вона здатна захистити від прямого попадання блискавки, практично всі конструкційні елементи будівлі.
Активний блискавкозахист - це результат сучасних розробок. В основі активного блискавкозахисту лежить застосування іонізації повітря навколо блискавкоприймача. Результатом такого заходу, є істотне збільшення захищеної зони. Пристрій безпечний для навколишнього середовища і людини. Іонізатори створюють періодичні серії електричних імпульсів (між пристроєм і грозовою хмарою) за допомогою використання електромагнітного поля. Іонізатор в даному випадку провокує попадання блискавки в блискавкоприймач. Така система вимагає періодичного експлуатаційного обслуговування.
Не залежно від типу блискавкозахисної системи, її встановлення повинне проводитися фахівцями, які знайдуть найкраще рішення, виходячи з особливостей матеріалу покрівельної системи, конструкції фасаду, характеристик ґрунту і інших параметрів.
Наша електровимірювальна лабораторія проводить роботи по електровимірюванню:
- вимір опору ізоляції
- вимір опору заземлення
- вимір петлі "фаза-0"
Вогнезахист – це зниження показників пожежної небезпечності матеріалу або підвищення вогнестійкості конструкцій чи виробу. Вогнезахист призначений для захисту конструкцій від загорання і розповсюдження полум’я. Вогнезахист досягається шляхом протипожежної обробки дерев'яних конструкцій спеціальними речовинами - антипіренами. Існує безліч видів антипіренів для деревини: лаки, фарби, пасти, обмазки, однак найбільш поширеними і зручними для протипожежної обробки дерев'яних конструкцій є розчини різної концентрації для поверхневої вогнезахисної обробки. Принцип дії вогнезахисту дерев’яних конструкцій наступний: при контакті з вогнем поверхня вогнезахисного складу спучується, утворюючи вогнестійкий теплоізоляційний шар, який не дає можливості деревині досягти температури запалення і перекриває доступ кисню до поверхні.
Вогнезахисне обробляння здійснюється такими способами:
а) вогнезахисне просочування – це обробляння поверхні горючого матеріалу просочувальною вогнезахисною речовиною задля його вогнезахисту. При просочуванні використовують вогнезахисні засоби, які проникають (просочуються) в об’єкт вогнезахисту. У залежності від глибини проникнення просочення поділяється на поверхневе (до 5 мм) та глибоке 5 мм і більше).
б) поверхневе вогнезахисне обробляння – це обробляння, при якому на поверхні об’єкта вогнезахисту утворюється вогнезахисний покрив . При поверхневому вогнезахисному оброблянні застосовуються вогнезахисні засоби, які на поверхні об’єкта утворюють вогнезахисний покрив. Вогнезахисні засоби наносяться методом фарбування (вогнезахисні фарби, лаки).
Вогнезахист дерев'яних конструкцій і виробів поєднують з просоченням їх антисептиками для захисту від шкідників. Для цього у вогнезахисні просочувальні суміші вводять антисептики.
Думка про те, що якщо конструкція металева, то вона не горить є правильна, але вона має здатність деформуватись, що може понести за собою її обвалення. Відсутній вогнезахист металоконструкцій, може призвести до того, що металева конструкція почне швидко нагріватися і приблизно через 15-45 хвилин міцність впаде, приблизно, у 2 рази.
Вогнезахист металевих конструкцій полягає в створенні на поверхні елементів конструкцій теплоізолюючого шару, що витримує високі температури і дію вогню. Наявність цього шару дозволяє уповільнити прогрівання металу та зберегти конструкціям свої функції при пожежі протягом заданого періоду часу.
Самим ефективним способом вогнезахисту є застосування фарб та штукатурок, що спучуються та підвищують межу вогнестійкості металоконструкцій.
Вибір способу вогнезахисту металевих конструкцій проводиться на основі аналізу з урахуванням таких характеристик об'єкту:
а) необхідної межі вогнестійкості конструкції;
б) складності конфігурації конструкції;
в) умов експлуатації та ступінь агресивності навколишнього середовища по відношенню до вогнезахисного матеріалу;
г) необхідних термінів проведення робіт;
д) естетичних вимог до конструкції.
Вогнезахисні засоби наносяться методом фарбування (вогнезахисні фарби, лаки), штукатурення, обмотування (рулонні вогнезахисні засоби), облицювання.
Ми пропонуємо протипожежний інвентар, який повинен бути базою для побудови пожежної безпеки на об’єктах комерційного та житлового призначення, а саме:
- Вогнегасники
- пожежні щити
- пожежні шафи
- гідранти
- рукава пожежні
- кошми, лопати, ломи, багри, відра
- пожежні крани
- протипожежні двері, ворота та люки
- та багато іншого.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Створено в RESTUDIO - створення сайтів та інтернет маркетинг